Обережно кір в Україні
Нині в Україні спостерігаємо черговий епідемічний підйом захворюваності на кір, який пов'язаний із низьким охопленням профілактичними щепленнями дітей та з циклічністю цього захворювання.
rnrn
Кір – небезпечне вірусне захворювання, яке характеризується симптомами інтоксикації, високої температури та наявністю висипу плямисто-вузликового характеру.
rnrn
Вірус поширюється повітряно-крапельним шляхом (під час кашлю, чханні чи тісному контакті з хворим). Захворювання має тенденцію до зростання в осінньо-зимовий період . Малостійкий у зовнішньому середовищі — він швидко інактивується під впливом сонячного світла, ультрафіолетових променів, при нагріванні до 50 °С, під впливом дезінфікуючих засобів. Але вірус кору залишається вірулентним в аерозолі протягом однієї години після потрапляння з організму хворого у довкілля. При кімнатній температурі зберігає активність до 1—2 діб, при низькій температурі — протягом кількох тижнів.
rnrn
Єдине джерелом інфекції- це хвора людина . Вірус потрапляє до організму через верхні дихальні шляхи та кон’юнктиву. При розповсюдженні інфекції, вірус проникає в усі внутрішні органи організму, чим викликає імунодепресію та обширне ураження слизової оболонки дихальних шляхів, створюючи сприятливі умови для вторинного інфікування и розвитку ускладнень.
rnrn
Симптоми кору різноманітні і залежать від стадії захворювання. В середньому інкубаційний період триває приблизно 14 днів. Катаральний період характеризується гострим початком, високою температурою (39-40°С), проявами інтоксикації , кон'юнктивітом , нежиттю, кашлем. Ці ж ознаки бувають при грипі або застуді, за які часто і приймають початок кору. Приблизно на 3-5 день самопочуття хворого покращується , t° тіла знижується , прояви інтоксикації зменшуються, але через добу знову посилюються. На слизовій оболонці ротової порожнини з’являються плями Коплика-Філатова-Бельського, які являють собою білувато-сіруваті елементи діаметром від 1 до 3 мм, що оточені гіперемірованою каймою та розташовані на слизовій оболонці рота навпроти корінних зубів, хоча можуть також поширюватися і на інші відділи слизової оболонки рота та на піднебіння. У період висипання відбувається новий підйом t до 39-40°t, на шкірі з'являється висип у вигляді рожевих або червоних цяток, які злегка піднімаються над поверхнею шкіри. Висип спочатку з'являється за вухами, на обличчі, шиї, на наступний день - на тулубі, а потім поширюється на кінцівки. Низхідна послідовність висипань характерна для кору і служить дуже важливою диференційно-діагностичною ознакою. У дорослих висип буває рясніший, ніж у дітей. Разом з появою висипання посилюється нежить і світлобоязнь, повіки набрякають, обличчя стає одутлим, голос грубим або захриплим, а кашель нав'язливим і болісним. Часто приєднується пронос: випорожнення стають рідкими, водянистими. Самопочуття хворого погіршується, дихання частішає. Діти в ці дні особливо мляві, примхливі, то сонливі, то неспокійні. У дітей старше 6-7 років поява висипки може супроводжуватися головним болем, затемненням або втратою свідомості. Період відновлення (пігментації) характеризується позитивним перебігом хвороби на 4 -5-й день після появи висипки : жар проходить, самопочуття хворого відразу поліпшується, висип тьмяніє, але залишається ще протягом 1-3 тижнів у вигляді коричневих цяток. Зникає світлобоязнь, кашель стає м'якшим і рідкісним, задишка і нежить проходять. Хворий починає одужувати, до нього поступово повертається бадьорість, сон, апетит.
rnrn
Перебіг хвороби може ускладнюватися ураженням дихальної системи: ларингітом, трахеїтом, бронхітом, пневмонією; око - кон'юнктивітом, блефаритом; травної системи - диспепсії; запаленням середнього вуха - отитом або слухової труби – евстахеїтом, ЦНС - енцефаліт. У маленьких дітей часто буває стоматит.
rnrn
Діагностика кору відбувається на основі клінічних даних, епідемічного анамнезу (наявність контакту з хворим на кір), даних лабораторної та вірусологічної діагностики.
rnrn
Дії хворого на кір. При підозрі на кір треба негайно звернутися до лікаря, що важливо не тільки для швидкої постановки діагнозу і вчасно початого лікування, але й для скорішого прийняття противоепідемчних мір у колективі, які відвідував хворий.
rnrn
Лікування та догляд. Неускладнений кір лікують дома, обов'язково під спостереженням лікаря. При важкому перебігу хвороби, розвитку ускладнень, можлива госпіталізація.
rnrn
Лікар призначає хворому лікування, яке допомагає впоратися із симптомами хвороби й підтримати імунітет: вітаміни А и С, жарознижуючі засоби на основі парацетамолу або ібупрофену; таблетки або мікстури для полегшення кашлю; антигістамінні засоби; судинозвужувальні краплі в ніс; краплі й мазі для очей і т.д. Антибіотики призначаються тільки при приєднанні вторинної інфекції й розвитку ускладнень .
rnrn
У кімнаті, де перебуває хворий, необхідно щодня робити вологе прибирання. Провітрювання повинні бути якнайчастіше. Рясне пиття у виді простої води, компотів, морсів, чаю. Їжа повинна бути легка, що щадить: кисломолочні продукти (кефір, йогурт, кисляк); овочеві супи; овочеві й фруктові пюре; відварене протерте м'ясо (нежирна телятина, курка, індичка).
rnrn
Після перенесеного кору організм дуже ослаблений. Імунна система ще мінімум два місяці залишається надзвичайно сприйнятливої до будь-якої інфекції.
rnrn
Профілактика кору: своєчасна вакцинація; уникати контакту з хворою людиною; дотримання санітарно-гігієнічних норм.